28 червня 2015 року в урочищі Саліна у Добромилі, поминали тисячі загиблих, замордованих комуністичним режимом. Вшанування у Саліні стало однією з центральних подій відзначення 74-ї річниці масових розстрілів мирного населення Галичини, здійснених енкаведистами в червні 1941 року.
У цих заходах брала участь велика кількість людей, серед яких і представники культури, освіти, медицини, високоповажні гості.
Урочистості розпочалися літургією в Добромильському храмі, відтак багатолюдна процесія вирушила вулицями міста. Перша зупинка – біля мурів колишньої в’язниці НКВД. Тут відбулася панахида. Далі рушили на місце соляної шахти в Саліні, куди впродовж 1939-1941 років скидали тіла замордованих у довколишніх енкаведистських тюрмах. Поруч – могила, куди перепоховали після відступу радянської влади частину загиблих, решту тіл добути вже не змогли – сіль зробила свою справу.
Коли ми йшли стежкою, якою везли 74 роки тому замордованих людей, відчувалося, що усі ми мали однакові думки. Пам’ятник, який тут височіє, був би просто матеріальним об’єктом, якби не наші відчуття, якби не наша спільна молитва і наші переживання. На цьому місці ми згадуємо минуле, але думаємо і про сьогодення, і про те, що буде завтра. Пам’ятники з часом нищаться, та чи зникне пам’ять залежить від нас. І від цього залежить наше майбутнє і майбутнє наступних поколінь українців.
