Сорочку мати сину вишивала,
І душу й серце в вишивку вкладала.
Як пам'яті народної відлунки,
На полотні з'являлись візерунки,
Лягала ниточка до ниточки мрійливо –
Дитині б долю вишити щасливу,
Щоб оберегом стала для синочка
Руками неньки вишита сорочка.
