Ось і завітав на землю останній місяць осені –
листопад. В жовтогарячому таночку кружляють розфарбовані листочки, стеляться до
ніг, повідомляючи, що 9 листопада учні Боневицької ЗСШ І-ІІ ступенів запросили
учителів, батьків на свято, приурочене Дню української писемності та мови.
Дійство «О,
мово рідна, щира та багата» розпочалося поетичними рядками, які прозвучали з
уст учителя української мови та літератури Кіт О.М.:
«У нас сьогодні свято мови,-
В колисці гойданій та скупаній в росі.
У нас сьогодні свято слова –
Зручніш влаштовуйтесь гості всі… »
Учні присутні «зустрілися»
із прадідом нашим славним – Нестором - Літописцем, який, запаливши свічку,
поділився з усіма своєю клопіткою працею над шедевром давньої літератури «Повістю
минулих літ». Незабутні Кирило і Мефодій – брати – засновники нашого письма –
вели діалог про дивний сон – щасливий знак від Господа – укласти абетку.
Учитель –
словесник Гиз О.Є. зачитала «Життєпис української мови», згадавши весь
тернистий шлях, який довелося пережити мові. Діти перегорнули сторінки: «Історія
нашої писемності», «Допоки є Шевченкова мова, то доти Україна є…», «О, мово
рідна, щира та багата», «Не цурайтесь, люди, мови, не цурайтесь роду…», «Мово!
Стаємо перед тобою на коліна…», згадавши історію становлення нашої державної
мови – української.
Чарівні
поетичні рядочки, що возвеличували рідну мову – ніжну, чисту, і прекрасну;
величну, щедру й світанкову; прозору, вічну, барвінкову – переплітались з
прозою й піснями: «Мова кольорова», «Мова єднання», які виконали дівчатка 5 та
6 класів.
У цей день,
напевне, кожен присутній задумався над становленням рідної мови, бо мова – це цілюще
джерело, і хто не припаде до нього вустами, той сам всихає від спраги.
Свято завершилось «Молитвою до
мови» К. Мотрич.
